Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/приквоктувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
приквоктувати
Берлін: Українське слово, 1924

Прикво́ктувати, тую, єш, гл. Сопровождать что-либо кудахтаньемъ. Поставили на покуть кутю з узваром. Грицько приквоктував, щоб неслись кури і дитинку вчив, держучи на руках. Г. Барв. 165.