Словарь української мови (1924)/приквоктувати
Зовнішній вигляд
◀ прикачати | Словарь української мови П приквоктувати |
прикидати ▶ |
|
Прикво́ктувати, тую, єш, гл. Сопровождать что-либо кудахтаньемъ. Поставили на покуть кутю з узваром. Грицько приквоктував, щоб неслись кури і дитинку вчив, держучи на руках. Г. Барв. 165.