Словарь української мови (1924)/прикмечати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прикмечати
Берлін: Українське слово, 1924

Прикмеча́ти, прикміча́ти, ча́ю, єш, сов. в. прикме́тити, прикмі́тити, чу, тиш, гл. Примѣчать, примѣтить. Прикмечають старі люде. НВолын. у. Прикмічай же, моя мати, який сон присниться. Чуб. V. 720.