Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прикмечувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прикмечувати
Берлін: Українське слово, 1924

Прикме́чувати, чую, єш, гл. = Прикмечати. Прикмечує жид, а мовчить. НВолын. у.