Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прикрашати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прикрашати
Берлін: Українське слово, 1924

Прикраша́ти, ша́ю, єш, сов. в. прикраси́ти, шу́, си́ш, гл. Украшать, украсить, сдѣлать краше. Хвалилася княгиня, що дарів повна скриня; пійдіте, принесіте боярів прикрасіте. Рк. Макс. Там то красна, там то гожа, подивлюся, — коби рожа, а в личеньку така щира, що всі квіти прикрасила. Чуб. V. 107.