Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прикривати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прикривати
Берлін: Українське слово, 1924

Прикрива́ти, ва́ю, єш, сов. в. прикри́ти, кри́ю, єш, гл. Прикрывать, прикрыть. Ой вирву я листочок та прикрию слідочок, щоб по милого мого, по слідочку його всяка птиця не ходила. Чуб. V. 528. Ні́чим груди́ни прикри́ти. Не во что одѣться. Ном. № 1527.