Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прикінчати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прикінчати
Берлін: Українське слово, 1924

Прикінча́ти, ча́ю, єш, сов. в. прикінчи́ти, чу́, чи́ш, гл. Доканчивать, докончить. Мнж. 61.