Словарь української мови (1924)/приклад
Зовнішній вигляд
◀ прикінчати | Словарь української мови П приклад |
прикладати ▶ |
|
При́клад, ду, м. 1) Примѣръ. Лучний приклад, ніж наука. Ном. № 6106. Напри́клад. Напримѣръ. До-при́кладу. Хорошо, удачно, складно. Харьк. г. Не вмію я до прикладу у сьому ділі сказати. Кв. Не до ладу́, не до при́кладу. Ни къ селу, ни къ городу.