Словарь української мови (1924)/прилеглий
| ◀ прилащитися | Словарь української мови П прилеглий |
прилежати ▶ |
|
Приле́глий, а, е. 1) Прѣлый. Прилегле жито. Харьк. 2) Примыкающій, сосѣдній. Опинилася на улиці прилеглій. МВ. III. 32.
| ◀ прилащитися | Словарь української мови Борис Грінченко П прилеглий |
прилежати ▶ |
|
Словарь української мови — П
прилеглий
Борис Грінченко
1924
Приле́глий, а, е. 1) Прѣлый. Прилегле жито. Харьк. 2) Примыкающій, сосѣдній. Опинилася на улиці прилеглій. МВ. III. 32.