Словарь української мови (1924)/прилежати
| ◀ прилеглий | Словарь української мови П прилежати |
прилежний ▶ |
|
Приле́жати, жу, жиш, гл. Полежать. Так заболіло в животі, шо оце трохи й прилежала. Пирят. у.
| ◀ прилеглий | Словарь української мови Борис Грінченко П прилежати |
прилежний ▶ |
|
Словарь української мови — П
прилежати
Борис Грінченко
1924
Приле́жати, жу, жиш, гл. Полежать. Так заболіло в животі, шо оце трохи й прилежала. Пирят. у.