Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прилежний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прилежний
Берлін: Українське слово, 1924

Приле́жний, а, е. Принадлежащій къ чему. Я був тоді не сам касиром, а Семен був до мене прилежний. НВолын. у.