Словарь української мови (1924)/прилежний
| ◀ прилежати | Словарь української мови П прилежний |
прилемзати ▶ |
|
Приле́жний, а, е. Принадлежащій къ чему. Я був тоді не сам касиром, а Семен був до мене прилежний. НВолын. у.
| ◀ прилежати | Словарь української мови Борис Грінченко П прилежний |
прилемзати ▶ |
|
Словарь української мови — П
прилежний
Борис Грінченко
1924
Приле́жний, а, е. Принадлежащій къ чему. Я був тоді не сам касиром, а Семен був до мене прилежний. НВолын. у.