Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прилещатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прилещатися
Берлін: Українське слово, 1924

Прилеща́тися, ща́юся, єшся, сов. в. прилести́тися, щу́ся, сти́шся, гл. Подольщаться, подольститься. От вона до його прилестилась та й питається раз у його: „Чи єсть, каже, на світі такий чоловік, щоб тебе подужав?“ ЗОЮР. II. 28.