Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/приливати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
приливати
Берлін: Українське слово, 1924

Прилива́ти, ва́ю, єш, сов. в. прили́ти, ллю́, ллє́ш, гл. 1) Поливать, полить. Мил. 197. Приливайте доріженьку, щоб пилом не пала. Мет. 22. Голосила, викрикуючи жалібні слова, приливаючи їх ще жалібнішими сльозами. Мир. Пов. II. 121. 2) Заливать, залить. От він візьме та й приллє водою огонь. Чуб. II. 149.