Словарь української мови (1924)/приливати
| ◀ прилещатися | Словарь української мови П приливати |
прилигати ▶ |
|
Прилива́ти, ва́ю, єш, сов. в. прили́ти, ллю́, ллє́ш, гл. 1) Поливать, полить. Мил. 197. Приливайте доріженьку, щоб пилом не пала. Мет. 22. Голосила, викрикуючи жалібні слова, приливаючи їх ще жалібнішими сльозами. Мир. Пов. II. 121. 2) Заливать, залить. От він візьме та й приллє водою огонь. Чуб. II. 149.