Словарь української мови (1924)/прилипати

by Борис Грінченко

◀ прилип

Словарь української мови Борис Грінченко П прилипати

прилипчик ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прилипа́ти, па́ю, єш, сов. в. прили́п(ну)ти, ну, неш, гл. 1) Прилипать, прилипнуть. 2) Приставать, пристать. Прилип до мене, як шевська смола до чобота. Ном. № 2750.