Словарь української мови — Пприлипчик Борис Грінченко
1924
Прили́пчик, ка, м. Эпитетъ чі́пчика, очі́пка въ свад. пѣснѣ. (Чуб. IV. 432). Вже мені бинда обридла, а вже ж мені чіпчик прилипчик — т. е. мов прили́п до голови́ — такъ хорошо пришелся.
