Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/примиряти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
примиряти
Берлін: Українське слово, 1924

Примиря́ти, ря́ю, єш, сов. в. примири́ти, рю́, ри́ш, гл. Ладить, поладить, мириться, помириться.