Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/примирятися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
примирятися
Берлін: Українське слово, 1924

Примиря́тися, ря́юся, єшся, сов. в. примири́тися, рю́ся, ришся, гл. = Примиряти, примирити. В чорному ходи, до скажуть: ледащиця; а в білому ходи, до скажуть: чепуриться! Сама не знаю, як із ними примириться. Чуб. V. 859.