Словарь української мови (1924)/примушати
Зовнішній вигляд
◀ примучувати | Словарь української мови П примушати |
примушений ▶ |
|
Примуша́ти, ша́ю, єш, приму́шувати, шую, єш, сов. в. приму́сити, му́шу, сиш, гл. Принуждать, принудить, заставлять, заставить. Чуб. V. 305. Піхто тебе не примушав. НВолын. у. Примусив учеників своїх увійти в човен. Єв. Мр. VI. 45.