Словарь української мови (1924)/приорюватися

by Борис Грінченко

◀ приорювати

Словарь української мови Борис Грінченко П приорюватися

приоставати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прио́рюватися, рююся, єшся, сов. в. приора́тися, рю́ся, ре́шся, гл. Допахивать, допахать до какого либо мѣста. Приорався Семен до межі, до бору. Чуб. V. 404.