Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/приорюватися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
приорюватися
Берлін: Українське слово, 1924

Прио́рюватися, рююся, єшся, сов. в. приора́тися, рю́ся, ре́шся, гл. Допахивать, допахать до какого либо мѣста. Приорався Семен до межі, до бору. Чуб. V. 404.