Словарь української мови (1924)/приоставати
Зовнішній вигляд
◀ приорюватися | Словарь української мови П приоставати |
приостанок ▶ |
|
Приостава́ти, таю́, єш, сов. в. приоста́ти, ста́ну, неш, гл. Переставать, перестать. Янко ходив, а далі і приостав ходити. Федьк.