Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/припай

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
припай
Берлін: Українське слово, 1924

Припа́й, па́ю, м. При обрывистомъ морскомъ берегѣ полоса земли, обыкновенно песчаная или песчано-ракушечная, внизу между этимъ берегомъ и водой. Черное и Азовск. м.