Словарь української мови (1924)/приплакати

by Борис Грінченко

◀ припішати

Словарь української мови Борис Грінченко П приплакати

приплата ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Припла́кати, пла́чу, чеш, гл. Оросить слезами. Приплакала бабка увесь ліс, а по їй ні біс. Ном. № 2386. Мати усі думки приплакали: „Що його робити і що його чинити?́“ МВ. II. 122.