Словарь української мови (1924)/припішати

by Борис Грінченко

◀ припічок

Словарь української мови Борис Грінченко П припішати

приплакати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Припі́шати, шаю, єш, гл. Первоначально: сдѣлаться пѣшимъ, утративъ лошадей, воловъ, а затѣмъ и вообще обѣднѣть. Був колись багатирь, а теперь припішав. Черк. у.