Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/припористий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
припористий
Берлін: Українське слово, 1924

Припо́ристий, а, е. 1) О волѣ: съ хорошо выдающеюся частью шеи, о которую упирается ярмо. 2) О саняхъ: съ полозьями, загнутыми подъ прямымъ угломъ. Каменец. у.