Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/припорошити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
припорошити
Берлін: Українське слово, 1924

Припороши́ти, шу́, шиш, гл. Присыпать. І мій волос сивина геть припорошила. Млак. 10.