Словарь української мови (1924)/припоручати
| ◀ припорука | Словарь української мови П припоручати |
припорядити ▶ |
|
Припоруча́ти, ча́ю, єш, сов. в. припоручи́ти, чу́, чиш, гл. Поручать, поручить. Припоручаю тобі твого брата. Г. Барв. 406.
| ◀ припорука | Словарь української мови Борис Грінченко П припоручати |
припорядити ▶ |
|
Словарь української мови — П
припоручати
Борис Грінченко
1924
Припоруча́ти, ча́ю, єш, сов. в. припоручи́ти, чу́, чиш, гл. Поручать, поручить. Припоручаю тобі твого брата. Г. Барв. 406.