Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/припорядити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
припорядити
Берлін: Українське слово, 1924

Припоряди́ти, джу́, ди́ш, гл. Принарядить; украсить; привести въ порядокъ.