Словарь української мови (1924)/припорядитися
| ◀ припорядити | Словарь української мови П припорядитися |
припосилати ▶ |
|
Припоряди́тися, джу́ся, ди́шся, гл. Принарядиться; украситься; привести себя въ порядокъ.
| ◀ припорядити | Словарь української мови Борис Грінченко П припорядитися |
припосилати ▶ |
|
Словарь української мови — П
припорядитися
Борис Грінченко
1924
Припоряди́тися, джу́ся, ди́шся, гл. Принарядиться; украситься; привести себя въ порядокъ.