Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/припорядитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
припорядитися
Берлін: Українське слово, 1924

Припоряди́тися, джу́ся, ди́шся, гл. Принарядиться; украситься; привести себя въ порядокъ.