Словарь української мови (1924)/припосилати

by Борис Грінченко

◀ припорядитися

Словарь української мови Борис Грінченко П припосилати

припослідок ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Припосила́ти, ла́ю, єш, сов. в. припосла́ти, шлю́, шле́ш, гл. Ниспосылать, ниспослать. Нехай тобі Бог з вищого неба припошле. О. 1861. VI. 75.