Словарь української мови (1924)/припрошуватися

by Борис Грінченко

◀ припрошувати

Словарь української мови Борис Грінченко П припрошуватися

припрягати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Припро́шуватися, шу́юся, єшся, сов. в. припроси́тися, шу́ся, сишся, гл. Испрашивать, испросить разрѣшеніе войти. Прийшов до свого села і припросився на ніч. Гн. I. 213. См. Упроситися.