Словарь української мови (1924)/упроситися
| ◀ упросити | Словарь української мови У упроситися |
упрост ▶ |
|
Упроси́тися, шу́ся, сишся, гл. Испросить разрѣшеніе войти. Упросились злидні на три дні, та чорт їх і довіку викишкає. Ном. № 1538. Упросивсь до тих людей на ніч. Рудч. Ск. I. 158.