Словарь української мови (1924)/упросити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ упродовж Словарь української мови
Борис Грінченко
У
упросити 		упроситися ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Упроси́ти, шу́, сиш, гл. Упросить, умолить. Упросила його, щоб він її взяв з собою. Рудч. Ск. I. 129. Росердила миленького, та ще не впросила. Мет. 84.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/упросити&oldid=471233