Словарь української мови (1924)/припікати
| ◀ припікання | Словарь української мови П припікати |
припіл ▶ |
|
Припіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. припекти́, печу́, че́ш, гл. 1) Припекать, припечь, прижигать, прижечь. Сонце в віконце пече, припікає. Ном. № 8742. 2) О сильномъ холодѣ: донимать, донять. Да й припікає! учора руки померзли, а сьогодня ноги. О. 1861. V. 76.