Словарь української мови (1924)/природити
Зовнішній вигляд
◀ природжіння | Словарь української мови П природити |
природний ▶ |
|
Природи́ти, джу́, диш, гл. Уродить. Нащо це ти цілу картоплю, а не половинки садиш? — Шоб Бог більшу природив. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.