Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/природити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
природити
Берлін: Українське слово, 1924

Природи́ти, джу́, диш, гл. Уродить. Нащо це ти цілу картоплю, а не половинки садиш? — Шоб Бог більшу природив. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.