Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/природний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
природний
Берлін: Українське слово, 1924

Приро́дний, а, е. 1) Естественный. К. Іов. 90. 2) Прирожденный. Він такий уже природний, зроду такий. Константиногр. у. — до чо́го. Способный къ чему. Не природний він до цього. Константиногр. у.