Словарь української мови (1924)/прирубати
Зовнішній вигляд
◀ прирощений | Словарь української мови П прирубати |
прирубитися ▶ |
|
Прируба́ти, ба́ю, єш, гл. 1) См. Прирубувати. 2) = Присіка́ти 2. Изъ заговора: Шепчу і виливаю, і присікаю, і прирубаю… Мил. М. 48.