Словарь української мови (1924)/присвоїтися
Зовнішній вигляд
◀ присвоїти | Словарь української мови П присвоїтися |
присвят ▶ |
|
Присвої́тися, свою́ся, ї́шся, гл. Сродниться. Із чужим, як проживеш днів з двадцять, та й то присвоїшся, а то ж таки брат рідний. Волч. у.