Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/присвідчити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ присвідувати Словарь української мови
Борис Грінченко
П
присвідчити 		присвідчитися ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Присві́дчити, чу, чиш, гл. Засвидѣтельствовать, удостовѣрить. Чуб. V. 137.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/присвідчити&oldid=532147