Словарь української мови (1924)/присвітка
Зовнішній вигляд
◀ присвітити | Словарь української мови П присвітка |
присвічати ▶ |
|
При́світка, ки, ж. Освѣщеніе какого либо предмета или кому либо при его дѣйствіяхъ. Не було мені присвітки, я й упав на сходах.