Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/присвічати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
присвічати
Берлін: Українське слово, 1924

Присвіча́ти, ча́ю, єш, гл. = Присвічувати. Там Тодорко коня сідлає, батько йому присвічає. Чуб. III. 464.