Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/приснопити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
приснопити
Берлін: Українське слово, 1924

Приснопи́ти, плю́, пи́ш, гл. Прибить, пришибить. Г. Барв. 131. Коли не кулаком, то словом приснопить. Г. Барв. 273.