Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/приснідати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
приснідати
Берлін: Українське слово, 1924

Присні́дати, даю, єш, гл. Упустить, утратить завтракая, изъ-за завтрака. Да ти, дівко, свою долю у п'ятінку приспівам, в суботоньку приснідала, в неділеньку согрішила, що до церкви не сходила. Чуб. V. 602.