Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/приспівка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
приспівка
Берлін: Українське слово, 1924

Приспівка, ки, ж. = Приспів, то что кому либо о немъ поютъ. Чуб. III. 395. Згадала чогось до неї мою приспівку, бо приспівками змалку звикли розмовляти з Настусею. Г. Барв. 466. І я тепер на приспівки їм здався. К. Іов. 63.