Словарь української мови (1924)/приспівати

by Борис Грінченко

◀ приспів

Словарь української мови Борис Грінченко П приспівати

приспівка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Приспіва́ти. См. Приспівувати.

II. Приспіва́ти, ва́ю, єш, сов. в. приспі́ти, спі́ю, єш, гл. 1) Подоспѣвать, подоспѣть, приспѣть. Жито поспіло, приспіло діло. Лукаш. 85. Отцевська-матчина молотва у купецтві, і в реместві, і на полі, і на морі на поміч приспіває. АД. I. 181. 2) Поспѣвать, поспѣть, созрѣть. Вже вдовонці пшениця приспіла. Чуб. V. 856. 3) Застигнуть. Смерть старих приспіла швидко. Рудч. Ск. I. 131.