Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/приссати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
приссати
Берлін: Українське слово, 1924

Присса́ти, ссу́, ссе́ш, гл. Присосать. Став виходить із води, — так ні: так його и приссало, і ноги не витягне з болота. Чуб. II. 138.