Словарь української мови (1924)/пристава
Зовнішній вигляд
◀ приссати | Словарь української мови П пристава |
приставати ▶ |
|
Приста́ва, ви, м. Наблюдающій за работами. Святі молотять жито, а святий Петро стоїть над їми за приставу. Чуб. II. 337.