Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пристановище

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пристановище
Берлін: Українське слово, 1924

Пристано́вище, ща, с. Пристанище. Був собі безщасний Іван, да такий безщасний, що нема… ніякого пристановища йому ніде. Рудч. Ск. I. 89. Нема йому пристановища, ніхто не приймає. Грин. I. 290.