Словарь української мови (1924)/пристерігати

by Борис Грінченко

◀ пристая

Словарь української мови Борис Грінченко П пристерігати

пристигати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пристеріга́ти, та́ю, єш, сов. в. пристерегти́, режу́, же́ш, гл. 1) Подкарауливать, подкараулить. Я таки пристережу, хто мої дині переводить. Рудч. Ск. II. 10. Я тебе давненько пристерігаю, — аж от коли піймалась. МВ. (О. 1862. III. 70). 2) Подмѣчать, подмѣтить. Я пристерігаю по йому давно. Черк. у.