Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пристрявати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пристрявати
Берлін: Українське слово, 1924

Пристрява́ти, ряю́, є́ш, сов. в. пристря́ти, ря́ну, неш, гл. = Устрявати, устряти. Пристряв ти туди чого? Харьк.