Словарь української мови (1924)/пристрітний

by Борис Грінченко

◀ пристрітище

Словарь української мови Борис Грінченко П пристрітний

пристрітник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пристрі́тний, а, е. Происходящій отъ сглаза, дурной встрѣчи. Чуб. I. 116. Ти гризь і трудова, і пристрітна. Мил. М. 55. У небоги пристрітні уроки. Мкр. Н. 4.