Словарь української мови (1924)/пристрічений

by Борис Грінченко

◀ пристрітник

Словарь української мови Борис Грінченко П пристрічений

пристроїти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пристрі́чений, а, е. Замѣченный въ чемъ либо, заподозрѣнный. Та чом же на його напались за ту крадіжку? — Тим, що він був уже пристрічений наперідь. Новомоск. у.